Покликання бути вчителем

У лікаря – клятва Гіппократа. У солдата – присяга. А яку клятву дає учитель, який обирає свій шлях – служити людям ? Чому стають вчителями ?

Чому я серед всіх професій для себе обрала професію вчителя початкових класів?

Ще з дитинства мріяла стати вчителем. Мені подобалось передавати свої дитячі знання друзям, відчувала, що вони мене розуміють. Усі свої шкільні роки ця мрія не покидала мене. Мрія здійснилася і вже 14 років я працюю вчителем початкових класів і своїй професії ніколи не зраджувала.

Я з гордістю думаю про себе: Я -УЧИТЕЛЬ.

Кожний раз, коли до мене приходять першокласники, дуже хвилююся, бо розумію, що повинна не тільки сформувати у дітей певні знання, вміння та навички, а й розкрити здібності кожного, бо ще Сократ говорив: «У кожної людини сонце, тільки дайте йому світити».

Для усіх моїх маленьких учнів я намагаюся бути не тільки першою вчителькою, а й другою мамою, знайти «ключик» до серця кожного.

Мені цікаво все із моїми учнями: радіти, інколи засмучуватися разом з ними, давати їм поради. А вони віддають мені свою любов і повагу. Мої учні дуже багато читають і знають. Цими знаннями залюбки діляться з однокласниками та зі мною. За це я їм вдячна.

Так, професія вчителя забирає багато сил та життєвої енергії. Інколи дивуєшся – звідки ми, вчителі,беремо сили, щоб бути одночасно і вихователем, і педагогом, артистом, скульптором, батьком та матір’ю для своїх учнів? Яким же невичерпним має бути наше натхнення!

Дуже точно і влучно на це питання дає відповідь відомий письменник С.Л. Соловейчик: «Він артист, але його слухачі та глядачі не аплодують йому. Він скульптор, але його праці ніхто не бачить. Він - лікар, але його пацієнти рідко дякують йому за лікування та далеко не завжди хочуть лікуватися. Де ж йому взяти сили для щоденного натхнення? Тільки в самому собі, тільки у свідомості величі своєї справи ». Отже, професія вчителя - це і труд, і покликання.

За своє життя я не створила собі жодного ідеалу, але вважаю, що у кожної людини мають бути цінності. Для мене святим є батьки, сім’я, мій син, добре ставлення та любов до людей.

Усе в житті починається з любові. У ній народжується краса, гармонія, лад, єдність. Любов — радість, любов — джерело натхнення. Тому основним моїм принципом є ЛЮБИТИ: любити життя, любити людей, любити свою професію. Потрібно відкривати своє серце і душу для близьких і рідних, для друзів, творити добро на землі. Потрібно будь-що залишатися людьми, бо це мистецтво щонайвище в світі.

Усе починається з любові.Наш шлях і вродження життя,Який пройти ми всі готові,Аж до кінця, без вороття.

Найбільша моя цінність – міцна родина, надійний чоловік, щастя та успіхи мого сина, мій колектив, в якому я працюю вже 14 років.

Заходжу в клас сьогодні наяву

І бачу очі, сповнені надії,

І світлом цим окрилена живу.

Хай не міліє знань ясна криниця,

Хай засівають ниву сіячі

Розумним, добрим, вічним, променистим!

В руках у нас – майбутнього ключі!

За час роботи було багато як радісних моментів, коли я гордилася, що я – Учитель, так і розчарувань у професії. Однак, розумію: якщо хоч одна дитина з вдячністю згадає мої уроки, моя праця не буде марною.